ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» 11 червня за результатами тендерів уклав дві угоди про технічне переоснащення енергоблоку №2 до кінця 2021 року на загальну суму 255,81 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

• ПрАТ «Техенерго» модернізує систему управління резервних дизель-генераторів за 139,34 млн грн. Йдеться про три комірки резервної дизельної електростанції (РДЕС).

Субпідрядниками є ТОВ «Електропівденьмонтаж» і ТОВ «Промислові захисні покриття».

• КВП МУ №13 «Електропівденьзахідмонтаж» модернізує розподільчі пристрої 0,4 кВ за 116,47 млн грн. Йдеться про заміну комутаційної апаратури висувного виконання комплектних трансформаторних підстанцій власних потреб 0,4 кВ.

Субпідрядником є ТОВ «ПриладСистеми».

Обидва договори передбачають аванс у розмірі 50% протягом місяця після підписання.

Підсумкові відомості ресурсів та кошториси не опубліковані, що не дозволяє порівняти ціни матеріалів та обладнання з ринковими цінами на предмет можливого завищення.

На обох аукціонах ніхто жодного разу не знижував ціну. В результаті сума переможних пропозицій виявилась усього на 3% нижча від загальної очікуваної вартості закупівель.

Створена в 1999 році львівське «Техенерго» належить директору Володимиру Джало, Володимиру Борисюку та Юрію Флаку. Із 2008 року воно натендерило 1,05 млрд грн.

Нині його єдиним конкурентом було ТОВ Кузнецовське налагоджувально-монтажне управління «Електропівденмонтаж» із Вараша Рівненської області. Суперником зі статутним капіталом 28 800 грн. володіє і керує Володимир Солтис із Луцька.

Створена в 1998 році фірма «Електропівденьзахідмонтаж» із Нетішина Хмельницької області на чолі з Віталієм Васільєвим належить трудовому колективу. Всього із серпня 2016 року вона отримала державних підрядів виключно «ХАЕС» на 495,80 млн грн.

Нині з нею змагалося КолП «Монтажне управління №6 Електропівденьзахідмонтаж» із села Солонка Львівської області, яке контролює директор цієї фірми Роман Співак.

ДП «Первомайськвугілля» 15 червня за результатами тендеру замовило ТОВ «Стенсіс Кепітал» рятувального обладнання на 23,52 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

• Цьогоріч поставлять 2 275 навчальних регенеративних патронів T-15MN1-NSN на 15 хвилин виробництва фірми «Dezega SP» (Туреччина) до навчальних саморятівників ТРЕНЕР або ШСС-1Т2 по 3 674 грн.

У січні ПрАТ «Шахта «Надія» замовило у ТОВ «ЦТО Кварц» подібні патрони С37.03.000 на 15 хвилин до саморятівників ШСС-1Т2 вдвічі дешевше – по 1 800 грн. Усі шахтарі раніше купували у ТОВ «Захистпром Трейд» саме патрони С37.03.000, але по 3 340 грн.

• Також замовили 1 596 шахтних ізолюючих саморятівників ШСС-1П KS по 9 500 грн.

До 2019 року «Захистпром Трейд» поставляв державним шахтоуправлінням такі турецькі саморятівники за тією ж ціною в 9 500 грн., будучи по факту монополістом. Того року у відкритих джерелах за 2019 рік подібні саморятівники ШСС-1П можна було знайти у продажу в 2,5 раза дешевше – по 3 960 грн. А такі самі саморятівники ШСС-1П KS продавали по 8 900 грн., що на 7% дешевше, і по 12 тис грн., що на 25% дорожче.

Договір передбачає поставку протягом трьох місяців після повної передоплати.

Ціна угоди всього на 128 грн., або 0,001% нижча від очікуваної вартості закупівлі.

Нагадаємо, поліція Львівщини у 2018 році розпочала кримінальне провадження щодо можливої розтрати коштів посадовцями «Львіввугілля» при закупівлі саморятівників ШСС-1П KS у «Захистпром Трейду». За даними слідства, шахтарі, нібито маючи змогу купити саморятівники ШСС-1П KS по 7 119 грн., придбали їх у «Захистпром Трейду» за значно завищеною ціною 9 500 грн. Тим самим могли бути розтрачені бюджетні кошти в орієнтовному обсязі 6,31 млн грн. (9 500 грн. – 7 119 грн. = 2 381 грн. x 2 650 шт.). У 2018 році суд призначив товарознавчу експертизу щодо ринкової вартості саморятівника ШСС-1П KS на 20 листопада 2017 року. Влітку 2019 року слідство отримало доступ до документів митниці щодо імпорту саморятівників ШСС-1П KS і до документів ТОВ «Торговий дім ДЗГА» щодо продажу саморятівників ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», ТОВ «ДТЕК Павлоградвугілля», ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», ТОВ «Шахта «Білозерська», ТОВ «Шахтобудівельна компанія», ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» у 2017 році. Відтоді нових ухвал по цій справі в судовому реєстрі не з’являлось.

Столична «Стенсіс Кепітал» зареєстрована в листопаді 2018 року зі статутним капіталом 100 грн. Засновником було юридичне ТОВ «Енердж Сістем» Олександра Терлецького, а директором – Михайло Порхун. А згодом її переоформили зі збільшеним до 100 тис грн. статутним капіталом на нову директорку Анну Березну з Рівного, яка свого часу шукала через сайт роботу менеджера чи продавця-консультанта та зареєстрована як ФОП.

У травні 2019 року «Стенсіс Кепітал» виграв свій перший підряд щодо саморятівників на 352 тис грн. Потім такі тендери знову певний час вигравав тільки «Захистпро Трейд», а з березня 2020 року їх уже виграє лише «Стенсіс Кепітал», який натендерив 42,90 млн грн.

Нині єдиним конкурентом був «Захистпром Трейд» із турецькими саморятівниками за очікуваною ціною, причому ніхто не торгувався на аукціоні. Фірма заснована в Києві в 2016 році. Спершу нею володіла Веста Гайдук з Вугледару на Донеччині, а потім фірму переписали на донеччан Сергія Ракітянського (99%) і Сергія Кулакова (1%). Веста Гайдук працювала на вугледарській Шахті «Південнодонбаська №3», що раніше входила до складу «Донецької вугільної енергетичної компанії» (ДВЕК), яка лишилася на окупованій терористами території Донецької області. Там же працював її чоловік Олег Гайдук.

Сергій Ракітянський працював у ТОВ «Альфа-Спорт» скандального донецького забудовника Ігоря Поберія. Сергій Кулаков володіє ТОВ «Спецтранс» з батьком і братом – Віктором і Костянтином Кулаковими. Контактний номер фірми 0623829927 також використовує ТОВ «Компанія «Гірничі машини», зареєстроване на британську «Стелс Інвестмент Лтд» («Stels Investment Ltd»). Керівником і кінцевим бенефіціаром «Компанії «Гірничі машини» вказана Юлія Рибалка, відома як бухгалтер холдингу Ріната Ахметова й контактна особа ПрАТ «НВК «Гірничі машини» Ахметова. Раніше «Компанія «Гірничі машини» була зареєстрована на згадуваних Костянтина та Віктора Кулакових.

Міністерство оборони України 19 травня за результатами тендеру замовило ТОВ «Доля і Ко. ЛТД» батареї до рацій на 52,02 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До липня поставлять акумуляторних батареї не раніше 2019 року виготовлення:

• 800 батарей DOLYA IFM12-120E2, 12A, 12.8 B LiFePo4 виробництва фірми «Shenzhen O’CELL Technology Co., Ltd» (Китай) до переносних радіостанцій транкінгового зв’язку Либідь по 4 600 грн.
• 24 927 батарей APLI 4493C31 LiIon 3100 мА/г 7,4 В із функцією IMPRES виробництва фірми «Shenzhen GPComm Technology Ltd.» (Китай) до портативних радіостанцій транкінгового зв’язку Motorola серії DP4000 по 1 939 грн.

У вересні 2019 року Міноборони замовляло їх цій фірмі трохи дешевше – відповідно по 4 500 грн. і 1 850 грн. У липні 2019 року батареї APLI4493C31 також коштували по 1 850 грн., а в березні 20019 року – по 1 950 грн., що трохи дорожче від нинішньої ціни.

Фірма отримала підряд без конкуренції, оскільки більше ніхто не прийшов на торги. Тому ціна угоди дорівнює очікуваній вартості закупівлі, а формальна економія є нульовою.

Раніше ТОВ «МКТ-Комюнiкейшн» поскаржилось в АМКУ на дискримінаційні вимоги.

Скаржник заявив, що не може запропонувати батареї IFM12-120E2 виробництва компанії «Drypower» (Австрія), бо вони мають вагу 1,65 кг і діапазон робочих температур –10°C +60°C, а тендерна документація вимагає більшу вагу 1,9 кг (+–0,2 кг) і ширший діапазон робочих температур –20°C +60°C. Також фірма стверджує, що не може надати митну декларацію на зразки, бо отримала їх відправленням вартістю менше 150 євро.

Крім того, скаржник заявив, що функція IMPRES – ексклюзивна технологія «Motorola», тому для ручних рацій можна запропонувати лише батареї PMNN4493A виробництва «Motorola». При цьому сама «Доля і Ко. ЛТД» зрештою поставлятиме продукцію не «Motorola», а китайську під брендом APLI, але, за документами, з функцією IMPRES.

Адмінколегія залишила скаргу без розгляду, оскільки вона була подана занадто пізно.

Столичну «Доля і Ко. ЛТД» зареєстровано на киян Андрія і Ларису Татарінцевих. Усього ця компанія отримала державних підрядів на 1,07 млрд грн., переважно в Міноборони.

НАБУ підозрює посадовців Міноборони, Головного управління зв’язку та інформаційних систем Генштабу ЗСУ, Нацгвардії  та Адміністрації ДПСУ в змові із «Доля і Ко. ЛТД», що призвело до нанесення збитків державі на 300 млн грн. У березні 2019 року бюро закрило цю справу, бо в листопаді 2017 року військова прокуратура закрила пов’язану з нею справу через відсутність складу злочину. Однак у січні 2020 року Вищий антикорсуд скасував постанову про закриття справи НАБУ через передчасність і необґрунтованість.

Також поліція підозрювала, що посадовці Волинського облвійськкомату зловживали службовим становищем в інтересах «Доля і Ко. ЛТД» і ТОВ «Фенікс ІТ», що призвело до переплати на раціях у розмірі 229 тис грн. Із 2017 року нових ухвал по цій справі немає.

Вуглегірська ТЕС ПАТ «Центренерго» 11 червня за результатами тендеру замовила ТОВ «Спецтеплоенергомонтаж» («СТЕМ») заміну пристрою для розвантаження вагонів шляхом перекидання за 52,30 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2021 року мають демонтувати старий стаціонарний роторний вагоноперекидач ВРС-125 №1 і змонтувати новий ВРС-125М продуктивністю 60 вагонів на годину. Він коштує 39,63 млн грн. Виробником є ТОВ «Завод енергомеханічного обладнання».

Договір дозволяє аванс у розмірі 55%. Гарантійний строк становить півтора року.

Ціна угоди всього на 0,2% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 52,40 млн грн.

АТ «Дніпроважмаш» і ПрАТ «Старокраматорський машинобудівний завод» («СКМЗ») не допустили до аукціону, оскільки вони не надали окрему довідку про офіційне працевлаштування робітників, завірену підписами і скріплену печаткою.

Також «Дніпроважмаш» не приніс звіт 1-ДФ за останній звітній період з квитанцією №2 і довідку про досвід з інформацією про контрагента та самими аналогічними договорами.

Єдиним допущеним конкурентом було ТОВ «Інтел Енерго» із вагоноперекидачем виробництва ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» («НКМЗ») Георгія Скударя, Галини Савенко та Олени Яковлєвої. Суперник належить киянину Олександру Кисільову і директору Дмитру Буриму, зареєстрованому в окупованому Донецьку. Із 2014 року він отримав підрядів на 363,70 млн грн., переважно в структурі «Центренерго».

Створений в 2014 році київський «СТЕМ» зі статутним капіталом 100 тис грн. вперше отримав підряд. Зараз його засновником є Вячеслав Карий, а директором – Валерій Никитенко. Обидва зареєстровані в окупованому Донецьку. За даними «YouControl», раніше фірмою володів киянин Сергій Головчук, а керувала Оксана Тарасенко.

Карий також володіє покровськими ТОВ «Шахта «Росія» і ТОВ «Паливно-енергетичний капітал» із Валерієм Атановим. Той є засновником ТОВ «Шахта 1-3 «Новогродівська» разом з Едуардом Бондаренком та нардепом Максимом Єфімовим (депгрупа «Довіра»).

Єфімов обрався за округом у Краматорську та має частку в «СКМЗ», який не пройшов на тендер. Навесні ЗМІ писали, що до липня там працюватимуть два дні на тиждень через «фінансову кризу в регіоні господарської діяльності підприємства, обумовлену падінням промислового виробництва в металургії та гірничодобувній галузях, зниженням обсягів замовлень, збільшенням випадків порушення контрагентами платіжної дисципліни».

Дніпровський виробник «Завод енергомеханічного обладнання» зі статутним капіталом 2 тис грн. на чолі з Марією Гирею належить Юлії Носковій та Катерині Смоляковій з окупованого Харцизька. Завод був зареєстрований в Макіївці до окупації в 2014 році.

Смолякова була депутатом Зугреської міської ради Донецької області від Партії Регіонів, працюючи начальником виробничо-диспетчерського відділу виробничого управління ПрАТ «Зуївський енергомеханічний завод». Членом тієї ж фракції був тодішній менеджер Зуївської ТЕС Валерій Хом’яков, який колись працював на тому ж заводі, а нині керує АТ «ДТЕК Дніпроенерго» та Бурштинською ТЕС АТ «ДТЕК Західенерго» Ріната Ахметова.

ДП «НАЕК «Енергоатом» 10 і 19 червня відмінило чотири закупівлі трансформаторів на загальну очікувану суму 491,71 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Ці тендери були відмінені через скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів.

Зокрема атомники планували придбати для Запорізької АЕС резервну фазу блокового трансформатора напругою 750/24 кВ потужністю 417 МВт за 120,18 млн грн. Отже, його питома вартість становила $10,7 тис за Мегаввольтампер. До розкриття пропозицій справа не дійшла. ТОВ «Сои Групп» успішно оскаржило в АМКУ вимогу щодо наявності власної атестованої випробувальної лабораторії. Однак замовник відповів, що внесення змін до тендерної документації недоцільне, бо торги вже відмінено через скорочення видатків.

Також «Енергоатом» хотів купити для Южно-Української АЕС чотири трансформатори власних потреб потужністю 63 МВА з вводами та іншими комплектуючими виробами на 167,04 млн грн. Їхня питома вартість становила $24,8 тис за Мегаввольтампер. У цьому випадку ТОВ «Термохім Лтд» марно скаржилось на післяплату протягом трьох місяців.

Крім того, збирались замовити 53 трансформатори напруги 750 кВ, 15 трансформаторів струму на напругу 750 кВ і 1 трансформатор струму на напругу 330 кВ за 100,31 млн грн.

На торги прийшли вісім компаній: «Ausga UAB» (Литва), ТОВ «Виробниче підприємство «Електросервіс», ТОВ «Високовольтна компанія», ТОВ «ВТФ «Еліз», ТОВ «Аламак», «Zentrum Solutions AG» (Швейцарія), «IEC Industrie Export GmbH» (Німеччина) і ТОВ «Електро». Однак до аукціонів допустили тільки три: «Ausga UAB», «ВП «Електросервіс» і «Високовольтна компанія». Потім відхилена швейцарська «Zentrum Solutions AG» через АМКУ знесла з тендеру «Високовольтну компанію», а німецька «IEC Industrie Export GmbH» довела неправомірність свого відхилення. Проте замовник відмінив закупівлю.

І зрештою, 104,18 млн грн. було відведено на 43 трансформаторів напруги 330 кВ, 18 трансформаторів напруги 750 кВ, 7 трансформаторів струму на напругу 330 кВ і 18 трансформаторів струму на напругу 750 кВ. На ці торги приходили фірма «Yanco Sàrl» (Швейцарія) і ТОВ «Торгово промислова компанія «Енерготранскомплект», а також вищезгадані «Ausga UAB», «ВТФ «Еліз», «Аламак» та «Zentrum Solutions AG».

ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» 6 липня за результатами тендеру замовив компанії «IEC Industrie Export GmbH» (Німеччина) електричної апаратури на 1,49 млн євро. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

У 2021 році для енергоблоків №1-2 поставлять два генераторні вакуумні вимикачі типу HB3 із роз’єднувачем, вимірювальними трансформаторами і комплектуючими на напругу не менше 15,75 кВ виробництва компанії «Siemens AG» (Німеччина) по 745 тис євро.

У відкритих джерелах та на інших тендерах не вдалося знайти ціни таких пристроїв. Їх строк служби складає 30 років, протягом яких гарантується відповідність техвимогам.

Переможна пропозиція була на 17% нижчою від очікуваної вартості закупівлі.

Чотири фірми одразу не допустили до аукціону через різні невідповідності технічним вимогам тендеру. Це були ТОВ «Пауер-Експерт», ТОВ «Укратом Сервіс», «Dimida Sp.z.o.o.» (Польща) і «ABS 2000 s.r.l.» (Румунія). Потім компанія «IEC Industrie Export GmbH» через АМКУ домоглася відхилення за технічні недоліки товару ще двох: «VJ Trgovina In Storitve, d.o.o.» (Хорватія) і «EC Energy Consulting GmbH» (Німеччина).

Держаудитслужба не виявила порушень закону під час моніторингу цього тендеру.

Єдиним допущеним конкурентом із продукцією того ж виробника «Siemens AG» було київське ТОВ «Сіті Соул» адвоката Андрія Анапріюка, яке продає трансформатори, кабельну продукцію, іонообмінні смоли, хімію, вогнезахисні матеріали та фарби.

Директором німецької «IEC Industrie Export GmbH» є Олексій Леонідович Солохін 1972 р. нар. із Києва, а уповноваженим отримувачем значиться Вікторія Десяк із Вісбадена.

Солохін, який є громадянином Білорусі, володів київським ТОВ «Атоменергосервіс», доки цю фірму не перереєстрували в Маріуполі на Сергія Грінчука з Білої Церкви. Крім того, білорус із такими ПІБ, але з іншою адресою володіє ПП «Топольок Коблево».

Десяк була контактною особою компанії «NP Trade GmbH» (Німеччина) Олександра Підвального, яка в 2014-2016 роках натендерила в «Енергоатомі» 111,66 млн грн.

Сам переможець із 2016 року отримав підрядів у «Енергоатомі» на 354,03 млн грн.

ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» АТ «Магістральні газопроводи України» 7 липня уклало угоду з ДП «НВКГ «Зоря»-«Машпроект» ДК «Укроборонпром» про ремонт двигунів на 157,51 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2021 року капітально відремонтують шість газотурбінних двигунів типу ДТ-71 із компресорних станцій Ужгород і Диканька. Перший капремонт одного двигуна обійдеться у 24,05 млн грн./шт., другий капремонт трьох двигунів – у 25,14 млн грн./шт., а третій капремонт двох двигунів – у 27,65 млн грн./шт. Ще 238 тис грн. піде на демонтаж, а 1,25 млн грн. – на монтаж із пусконалагоджувальними роботами і введенням в експлуатацію. Також 1,25 млн грн. піде технічне керівництво, консультацію, техдопомогу і технагляд.

У грудні 2018 року філія «Укргазенергосервіс» АТ «Укртрансгаз» замовляла «Зорі»-«Машпроекту» другий капремонт подібних двигунів ДТ-71П3 по 22,08 млн грн./шт.

Гарантійний строк експлуатації складає півтора року, напрацювання – 6 тис мотогодин.

Закупівлю провели за переговорною процедурою через відсутність конкуренції. «Зоря»-«Машпроект» є розробником, виробником і постачальником послуг з супроводу і ремонту цих двигунів. Вона володіє конструкторською, технічною та ремонтною документацію на них, тому єдина може виконати їх капремонт. Замовник підтвердив це довідкою Торгово-промислової палати України та листом від самої «Зорі»-«Машпроекту» , в якому зокрема зазначено, що вона нікому не надавала ліцензії на виробництво або ремонт газотурбінних двигунів. Крім того, раніше замовник двічі оголошував відкриті торги, проте їх довелось відмінити через нестачу учасників, оскільки на них прийшла лише «Зоря»-«Машпроект».

ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» АТ «Магістральні газопроводи України» 15 липня уклало угоду з ДП «НВКГ «Зоря»-«Машпроект» ДК «Укроборонпром» про ремонт двигунів на 309,81 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До 20 січня 2022 року капітально відремонтують п’ять газотурбінних двигунів типу ДН-80 із компресорних станцій Ромненська, Гребінківська, Софіївська та Бар. Другий капремонт двох двигунів обійдеться у 52,48 млн грн./шт., а третій капремонт трьох двигунів – у 67,26 млн грн./шт. Ще 397 тис грн. піде на демонтаж, а 1,49 млн грн. – на монтаж із пусконалагоджувальними роботами і введенням в експлуатацію. Також 1,19 млн грн. піде технічне керівництво, консультацію, техдопомогу і технагляд.

У грудні 2018 року філія «Укргазенергосервіс» АТ «Укртрансгаз» замовляла «Зорі»-«Машпроекту» другий капремонт одного подібного двигуна ДН-80Л за 46,09 млн грн.

Гарантійний строк експлуатації складає 20 місяців, а напрацювання – 8 тис мотогодин.

Закупівлю провели за переговорною процедурою через відсутність конкуренції. «Зоря»-«Машпроект» є розробником, виробником і постачальником послуг з супроводу і ремонту двигунів типу ДТ71, ДГ90, ДН80, ДЖ59, ДН70, ДР59 та їх модифікацій. Вона володіє конструкторською, технічною та ремонтною документацію на них, тому єдина може виконати їх капремонт. Замовник підтвердив це довідкою Торгово-промислової палати України та листом від самої «Зорі»-«Машпроекту» , в якому зокрема зазначено, що вона нікому не надавала ліцензії на виробництво або ремонт газотурбінних двигунів.

ДП «Львіввугілля» 15 липня за результатами тендеру замовило ТОВ «Кабельно-провідникова продукція Азовкабель» конвеєрних стрічок на 47,06 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч на склад замовника в селі Острів Львівської області поставлять 14 600 кв. м гумотканинної важкогорючої конвеєрної стрічки ШР-800-800/4-ЕР-200-4/2-ТГ-У5 із товщиною зовнішніх обкладень з робочої сторони 4 мм з неробочої сторони 2 мм виробництва АТ «Курська фабрика технічних тканин» (Росія) по 3 223 грн./кв. м.

У жовтні 2019 року ДП «Селидіввугілля» замовляло таку стрічку в ТОВ «Торговий дім «Контракт-Енерго» по 3 204 грн./пог. м. За технічними умовами, її ширина становить 800 мм. У перерахунку на площу ціна становить 4 005 грн./кв. м, що на чверть дорожче.

У листопаді 2018 року «Львіввугілля» замовляло таку стрічку в «ТД «Контракт-Енерго» по 2 820–3 250 грн./кв. м, що трохи дешевше від нинішньої ціни, а також у ПрАТ «Азовкабель» по 3 167–3 300 грн./кв. м, що в середньому дорівнює нинішній ціні.

У березні 2018 року ДП «Мирноградвугілля» замовило таку стрічку в ТОВ «Ерлайт» по 2 190 грн./пог. м, тобто по 2 737 грн./кв. м, що на 18% дешевше від нинішньої ціни.

Вартість договору всього на 1% від очікуваної вартості закупівлі у 47,71 млн грн.

У тендері брали участь два дилери «Курської фабрики технічних тканин» – переможець «Кабельно-провідникова продукція Азовкабель» і ТОВ «Промвокс». Обидві фірми подали сертифікат експертизи типу за модулем В і дозвіл Держпраці, які були видані на іншу юридичну особу – ПрАТ «Азовкабель». Замовник відхилив їх, не зрозумівши, до чого тут узагалі ПрАТ «Азовкабель»: якщо він – виробник, то на нього не надано інші документи. Однак фірми повернулись на тендер через АМКУ, пояснивши, що ПрАТ «Азовкабель» надало їм право використовувати свій сертифікат і дозвіл на закупівлі.

Фірмою «Кабельно-провідникова продукція Азовкабель» (раніше – «Юг-Кабель») із Бердянська Запорізької області володіє та керує Інна Гончар. Вона очолює Бердянську первинну профспілкову організацію «Союз трудового колективу» Людмили Коваленко, Валентини Матвєєвої та Ігоря Парасоченка, зареєстровану на території «Азовкабелю».

Акціонерами «Азовкабелю» є Наталя Стойчева, Ірина Денисенко, Тетяна Шпалтакова та екс-нардеп від «Блоку Петра Порошенка» Геннадій Чекіта. Останні двоє також володіють ТОВ «Лег-транс». Раніше Шпалтакова була засновницею ТОВ «Телерадіокомпанія «Град» з Анатолієм Баліновим, яку відносять до сфери впливу мера Одеси Геннадія Труханова.

Харківський «Промвокс» належить директору Артуру Бєліку. Раніше фірма під назвою «Аквадіамант» була зареєстрована в Києві на Олександра Гуглю для роздрібної торгівлі.

Вишгородський районний суд Київської області задовольнив позовні вимоги Тамари Хоменко та постановив стягнути 20,5 млн грн майнової шкоди з Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) та двох товариств з обмеженою відповідальністю – «Мрія-Лізинг» та «Мрія Сервіс». Про це свідчить ухвала суду від 9 липня 2020 р. та сайт «Судова влада».

В обґрунтування заявлених вимог адвокат вказав, що Тамара Хоменко є власником техніки сільськогосподарського призначення на підставі договорів купівлі-продажу: причіпів, напівпричіпів, борон, косарок. Техніку Хоменко разом з іншою технікою вилучило НАБУ у вересні 2017 р у с. Писарівка Вінницького району Вінницької області, у межах кримінального провадження №12014000000000464 від 09.10.2014 р за фактом заволодіння колишніми службовими особами агрохолдингу «Мрія» коштами в особливо великих розмірах, які належали групі іноземних та вітчизняних інвесторів.

Як стверджує Хоменко, вона не мала відношення до кримінального провадження, в межах якого проводився обшук та арешт, зокрема, не була ані підозрюваною, ані обвинуваченою, навіть як свідок не викликалася на допит. Також в межах вказаного провадження не досліджувалися первісні бухгалтерські документи, що підтверджують обставини придбання техніки, її використання та зв`язок із фігурантами кримінального провадження. У провадженні навіть не була призначена будь-яка експертиза. Тож вилучення та подальше накладення арешту на техніку також було протиправним.

У травні 2019 р. низками судових ухвал арешти з техніки були скасовані. Але техніка, як стверджує захист, використовувалася у господарській діяльності ТОВ «Мрія-Лізинг». А у червні 2018 р. Солом’янський райсуд Києва ухвалив передати цей актив в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). У листопаді АРМА передало техніку в управління ТОВ «Мрія Сервіс». Після скасування арешту з активу представники ТОВ «Мрія Сервіс» повернули техніку представникам власниці за актами приймання-передачі майна. І тоді виявилося, що техніка перебувала в експлуатації та зазнала значного зносу та пошкодження. Вказані факти підтверджуються висновками експертів Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені M.С.Бокаріуса. Загальний розмір майнової шкоди, завданої, за версією захисту, становить 20,5 млн грн.

За даними системи Youcontrol та відкритої бази Nomer-org, Тамара Хоменко – пенсіонерка, яка до 2012 р. була ФОПом.

Зараз ТОВ «Мрія Сервіс» через ТОВ «Салік Україна» володіє британська «Salik (UK) Limited», яка, за даними АМКУ,  має стосунок до «Saudi Agricultural and Livestock Investment Co. (SALIC)», що належить Фонду державних інвестицій Королівства Саудівська Аравія. 26 жовтня 2019 р. АМКУ надав компанії «Salik (UK) Limited» дозвіл на придбання контрольного пакету акцій компанії «Mriya Holding Cyprus Limited» та низки підприємств холдингу. Нині «Мрія Сервіс» входить в об’єднану сільськогосподарську компанію «Континентал Фармерс Груп», сформовану на базі активів «Мрія Агрохолдинг» та «Continental Farmers Group». Земельний банк «Континентал Фармерз Групп» – 195 тис. га в Західній Україні.

ТОВ «Мрія-Лізинг» у 2020 р. перейменовано на «Спецтранс-Лізинг», воно також входить до «Континентал Фармерс Груп».

Як раніше повідомляли «Наші гроші», з АРМА, «Мрія Сервіс» та «Мрія-Лізинг» судиться також Тетяна Козачек. За даними сайту «Судова влада», у Тамари Хоменко та Тетяни Козачек один адвокат – Роман Кириченко. Розгляд цивільного позову Тетяни Козачек до АРМА та приватних компаній про стягнення майнової шкоди призначений на 22 липня 2020 р у Шевченківському райсуді Києва.

Філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Українська залізниця» 17 липня за результатами тендеру замовила АТ «Завод Екватор» кондиціонери для пасажирських вагонів на 14,49 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця поточного року виробник повинен поставити 15 комплектів дахової системи кондиціювання повітря АВК-25 за кресленням КЮЛИ.632381.050ГЧ по 966 тис грн.

Моноблочні кондиціонери мають продуктивність 4 тис куб. м/год. Комплект для одного  пасажирського вагону включає: один компресор; вентилятор припливний; вентилятор обдуву конденсатора; перетворювач напруги живлення обладнання кондиціонеру; заслінка зовнішнього повітря; повітронагрівач електричний; фільтр повітряний; теплообмінні апарати; прилади автоматики; амортизатори для кріплення до вагону.

У 2018 році «ЦЗВ» замовляв посереднику ПП «СП Кліматехніка» кондиціонери АВК-25 за іншим кресленням КЮЛИ.632381.051ГЧ на 18% дорожче – по 1,14 млн грн. Вони мали таку ж продуктивність і комплектацію. Характеристики порівнюються в таблиці нижче.

Найдорожчим та найпотужнішим серед тих кондиціонерів, ціни яких зараз є в інтернет-магазинах, є канальний інверторний Mitsubishi Heavy FDU250VS за 323 тис грн. Він має продуктивність охолодження 25 кВт і обігріву 28 кВт, тобто приблизно на рівні вагонного охолоджувача. Однак ціна кондиціонера в магазині утричі менша від ціни для залізниці.

Ціна нинішньої угоди на 15% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 17,05 млн грн.

Виробник «Завод «Екватор» належить голові наглядової ради Сергію Кантору – депутату Миколаївської міськради від партії «Наш край», а директором заводу є Юрій Неделько.

Єдиним допущеним конкурентом було ТОВ «КМГ Трейд» Максима Ковальчука. Воно пропонувало кондиціонери КВ-1-28 виробництва харківського МК «Енергозберігання», яким володіють МПП «Нова техніка» Віктора Барського і ТОВ «МКЕ» Любові Волокіти.

ТОВ «Фінансово-промислова компанія «Атомстройсервіс» з кондиціонерами АВК-25 виробництва того ж самого «Заводу Екватор» не допустили до аукціону, бо воно не сплатило забезпечення тендерної пропозиції та не надало документ «Дані на товар».

КНП «Обласне територіальне медичне об’єднання м. Краматорськ» Донецької обласної ради 21 липня за результатами тендеру замовило ТОВ «Медрадіофізика-Плюс» прискорювач за 60,50 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч поставлять повністю цифровий медичний лінійний прискорювач Elekta Synergy Platform виробництва компанії «Elekta Limited» (Велика Британія). Комплекс включає сам інтегрований багатопелюстковий коліматор високої роздільної здатності, робочу станцію тривимірного дозиметричного планування, дві робочі станції оконтурювання анатомічних структур, системи керування радіологічною інформацією з програмним та апаратним забезпеченням (сервер та робочі станції), набір пристосувань для іммобілізації пацієнта під час процедур променевої терапії, стабілізатор електричної напруги, лікувальний стіл.

Гарантійний строк на прискорювач становить рік після введення в експлуатацію.

Вартість договору на 1% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 61,00 млн грн.

ТОВ «Протек Солюшнз Україна» як дилер компанії «Varian Medical Systems» (Велика Британія) поскаржилось в АМКУ на вимоги, які вважало дискримінаційними. Скаржник заявив, що їм відповідає лише прискорювач Elekta Synergy Platform. Йшлося про таке:

• енергія електронів в діапазоні від 6 МеВ до 12 МеВ не менше 4 значень;
• висота ізоцентру над рівнем підлоги не більше 125 см;
• максимальна ефективна швидкість руху пелюсток коліматора не менше 4 см/с;
• ширина усіх пелюсток коліматора в усіх його частинах не більше 0,5 см;
• матриця зображень не менше 1024 х 1024 пікселів.

Замовник відповів, що вказаним вимогам відповідають два прискорювачі: Elekta Synergy Platform від «Elekta Limited» та XHA1400 від «Shinva Medical Instrument Co., Ltd» (Китай). Водночас він погодився змінити частину вимог, тому адмінколегія задовольнила скаргу.

«Протек Солюшнз Україна» знову поскаржився, що було змінено лише частину вимог:

• енергія електронів в діапазоні від не менше 4 МеВ не менше 4 значень;
• висота ізоцентру над рівнем підлоги не більше 131,5 см;
• матриця зображень не менше 1024 х 768 пікселів.

Проте цього разу скаргу не задовольнили, оскільки вимогам відповідало два виробники.

Єдиним конкурентом вищезгаданим прискорювачем XHA1400 було київське ТОВ «Радіо-Мед» Людмили Мануляк з Івано-Франківської області, яким керує Олександр Науменко.

Створена в грудні 2019 року миколаївська «Медрадіофізика-Плюс» вперше отримала підряд. Її засновником є місцевий житель Олександр Соловйов, а директором – Ольга Ступчик. Соловйов також володіє і керує миколаївським ТОВ «Медрадіофізика».

Національний центр «Мала академія наук України» 20 липня за результатами тендеру замовив ТОВ «Приватний ліцей «Унікум» м. Києва» робочу станцію для відеомонтажу за 300 тис грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч поставлять одну робочу станцію для відеомонтажу вартістю 300 тис грн. Ціни окремих складових частин знаходяться в межах ринкових цін. У тому числі йдеться про:

• станцію монтажу за 217 тис грн. Це потужний системний блок Artline Overlord P98v15 із 16-ядерним процесором AMD Ryzen 9 3950X із водяною системою охолодження, материнською платою AMD X570, оперативною пам’яттю 64 Гб, накопичувачами SSD на 1 Тб та HDD на 4-8 Тб, двома дискретними відеокартами NVidia GeForce RTX 2080 Ti, об’єднаними через NVLink, блоком живлення на 1250 Вт, корпусом Thermaltake View 71 TG 1250W 80+ Gold, а також системою охолодження корпусу та операційною системою Windows 10. В інтернет-магазинах він коштує дорожче – 219-223 тис грн.
• керуючий центр за 54 тис грн. Це потужний ноутбук Asus ROG Zephyrus M GU502GV-AZ070 Brushed Black, який на ринку коштує 45 899-57 846 грн.
• SSD-накопичувач Samsung 860 Evo-Series 500GB5″ SATA III V-NAND TLC за 2 250 грн., який на ринку коштує від 2 399 грн.
• монітор MSI Optix G32C4 за 8 500 грн., який на ринку коштує 6 999-11 680 грн.
• дві операційні системи Windows 10 Професійна 32/64-bit на 1ПК (ESD, всі мови) (FQC-09131) по 6 500 грн. На ринку такі ліцензії коштують 5 344-6 719 грн.
• клавіатуру Steelseries Apex 7 red switch RU Black за 4 500 грн., яка на ринку коштує від 4 809 грн.
• мишку Razer DeathAdder Essential Black за 900 грн., яка на ринку коштує від 998 грн.

Ціна угоди на 3% нижча від очікуваної вартості закупівлі у 310 тис грн.

Єдиним конкурентом було ТОВ «Фрактал» Ірини Єрмоленко, яке раніше було записане під назвою «Кріпта Фінанс» на ТОВ «Корп-Агент» Олександра Мелехова та Юрія Тінуса.

ТОВ «Приватний ліцей «Унікум» м. Києва» володіє та керує Віталій Алексєєв, який також заснував ТОВ «Центр розвитку особистості «Унікум» разом з Оксаною Микитин.

Малотокмачанська сільська рада Оріхівського району Запорізької області за результатами тендеру 15 липня уклала угоду з ФОП Янченко Тетяна Анатоліївна на поставку сидінь загальною вартістю 295 тис грн.

Про це пишуть «Наші гроші. Запоріжжя» з посиланням на дані системи «Прозоро».

Замовлено 14 трьохмісних секцій металевих сидінь, з декоративними накладками виробництва меблевої фабрики «Прем’єра».

В поданих на тендер документах Янченко вказана представником меблевої фабрики.

Власником ТОВ «Меблева фабрика Прем’єра» є Ігор Мережко (80%) та Вадим Трофіменко (20%, він же директор).

При цьому, єдиним конкурентом Янченко на тендері виступила ФОП Катасонова Світлана Олександрівна. Згідно тендерних документів, вона одружена саме на власнику меблевої фабрики «Прем”єра» Вадиму Трофіменко.

За однією адресою з Янченко зареєстровано ФОП Янченко Олександр Іванович, для якого в публічних закупівлях вказувався контактним номером телефону 0933474400. Цей же номер вказувався для ФОП Катасонова Світлана Олександрівна, також для ТОВ «Меблева фабрика Прем’єра».

Також обидві конкурентки на тендері мають подібні е-мейли: katasonova_tender@ukr.net та yanchenko_tender@ukr.net.

Загалом, Тетяна Янченко 11 разів зустрічалася на торгах зі Світланою Катасоновою і двічі безпосередньо з ТОВ «Меблева фабрика «Прем’єра».

Олександр Янченко двічі зустрічався на торгах з зі Світланою Катасоновою.

Також Світлана Катасонова п’ять  разів зустрічалася на конкурсних закупівлях з «Меблева фабрика Прем’єра».

ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» 21 липня за результатами тендеру замовив КВП МУ №13 «Електропівденьзахідмонтаж» технічне переоснащення енергоблоку №2 за 100,35 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2021 року мають виконати модернізацію системи нормальної експлуатації важливої для безпеки турбінного відділення (СНЕ ВБ ТВ) енергоблоку №2 ХАЕС.

Підсумкові відомості ресурсів та кошториси не опубліковані, що не дозволяє порівняти ціни матеріалів та обладнання з ринковими цінами на предмет можливого завищення.

Договір передбачає аванс у розмірі 50%. Гарантійний строк на роботи становить рік.

Переможна пропозиція була всього на 0,7% нижча від очікуваної вартості закупівлі.

Створена в 1998 році фірма «Електропівденьзахідмонтаж» із Нетішина Хмельницької області на чолі з Віталієм Васільєвим належить трудовому колективу. Всього із серпня 2016 року вона отримала державних підрядів виключно «ХАЕС» на 601,30 млн грн.

Єдиним конкурентом було ТОВ «Атоммонтажсервіс» Володимира Вознюка та депутата Нетішинської міськради і голови фракції «Батьківщини» Сергія Вознюка, причому ніхто не знижував ціну під час аукціону. Раніше суперник приходив на тендери «Енергоатома» із продукцію ВАТ «СвердНДІхіммаш» із групи «Атоменергомаш» зі складу російського державного концерну «Росатом». Також він був субпідрядником угорської фірми «EVIG Mérnök-Vállalkozói Kft», яка поставляла «Енергоатому» продукцію угорської фірми «Ganz Engineering es Energetikai Gepgyarto Kft» зі складу того ж держконцерну «Росатом».

Система BPS M7

Національний Банк України 22 липня уклав угоду з компанією «Giesecke+Devrient Currency Technology GmbH» (Німеччина) про закупівлю автоматизованих систем оброблення банкнот на 3,77 млн євро. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2021 року виробник поставить чотири автоматизовані системи оброблення банкнот BPSM7-4SB-33 у версії BPS M7U з допоміжним обладнанням по 878 тис євро.

Це системи оброблення і знищення зношеної готівки в режимі «он-лайн», призначені для Відділів грошового обігу НБУ, розташованих в Дніпрі, Харкові, Одесі та Хмельницькому.

На монтаж піде ще 204 тис євро, на доставку і страхування – 35 тис євро, на комплект швидкозношуваних деталей – 11 тис євро, на комплект спецінструменту – 7 тис євро.

Договір передбачає аванс у розмірі 50% від вартості обладнання на строк у три місяці.

Закупівлю провели без торгів за переговорною процедурою через відсутність конкуренції з технічних причин. В обґрунтуванні замовник повідомив, що має 18 автоматизованих систем оброблення банкнот BPS1040 виробництва фірми «G+D Currency Technology», поставлених у 1998-2010 роках. Однак їх сервісне супроводження (постачання запчастин, виконання ремонтів) повністю припиниться після 2022 року у зв’язку з завершенням серійного виробництва. Тому з 2023 року Відділи грошового обігу НБУ змушені будуть припинити автоматизоване оброблення і знищення зношеної готівки в режимі «on-line».

Для уникнення цього Нацбанк вирішив купити чотири системи BPSM7-4SB-33 у версії BPS M7U безпосередньо у самого виробника «G+D Currency Technology». Вибір систем пояснили потребою здійснення додаткової закупівлі з метою уніфікації, стандартизації та сумісності з уже наявним технологічним обладнанням, а також технологіями оброблення і знищення готівки та методологічним супроводженням усіх процесів. Зокрема йдеться про оброблення і знищення готівки, роботу з сумнівними банкнотами, статистичну звітність, системи доступу, порядок сервісного обслуговування технологічного обладнання тощо.

Як стверджує замовник, «G+D Currency Technology» має виключне право на продаж, постачання і впровадження систем BPSM7-4SB-33 для центральних банків. За даними Всесвітньої організації інтелектуальної власності, фірма володіє правами на торгову марку BPS, а спеціальною зоною розповсюдження визначено зокрема Україну.

З огляду на це і позитивний досвід співпраці замовник визнав «G+D Currency Technology» єдиною компанією, яка може виробити, поставити і впровадити системи BPSM7-4SB-33.

Німецька фірма «G+D Currency Technology», яка веде свою історію з 1852 року, пропонує технології безпеки у фізичній і цифровій сферах. Зокрема розробляє дизайн та елементи захисту банкнот і виробляє обладнання для їх виготовлення, оброблення та знищення.

ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» 28 липня за результатами тендеру замовив ТОВ «ІПП-Центр» послуги, необхідні для продовження строку експлуатації енергоблоку №1, на 123,10 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2029 року «ІПП-Центр» має виконати заходи з управління старінням елементів і конструкцій енергоблоку №1. Йдеться про реакторну установку, трубопроводи системи технічної води відповідальних споживачів групи «А» (підземна частина) та підйомні крани. Ці заходи визначені за результатами оцінки технічного стану при продовженні строку експлуатації енергоблоку №1. Саму оцінку в 2017 році замовили фірмі «ÚJV Řež a.s.» (Чехія) за 81,01 млн грн., причому тоді єдиним суперником був «ІПП-Центр».

Послуги на чверть суми, а саме на 30,00 млн грн. виконають чотири субпідрядники: фірма «Škoda JS» (Чехія), ТОВ «Енергобезпека Груп», ТОВ «Експертно-технічний центр «Енергоресурс» і Придніпровська державна академія будівництва та архітектури.

За кошторисом, найвищі зарплати у 31 100 грн. на місяць мають головний інженер, заступник головного інженера та завідувачі відділу експертиз та продовження ресурсу, відділу розрахунків на міцність та відділу технічної діагностики та паспортизації. На зарплати піде 28% суми, або 34,37 млн грн., а на прибуток – 5% суми, або 6,60 млн грн.

Переможна пропозиція була на 2% нижча від очікуваної вартості нинішньої закупівлі.

Анонімна фірма скаржилась замовнику на вимогу тендерної документації, яку вважала дискримінаційною. Йшлося про вимогу досвіду успішного виконання «оцінки технічного стану, обґрунтування та продовження терміну безпечної експлуатації (ОТС та ПТЕ) корпусу реактора, ВБ, ГРР, ВКП і ОЕ енергоблоків з серійною реакторною установкою ВВЕР-1000/В-320». Договір мав бути повністю завершеним, а результати – прийнятими Держатомрегулювання. Скаржник вимагав, що вони могли бути прийняті регулюючим органом іншої країни, де експлуатуються енергоблоки з серійною реакторною установкою ВВЕР-1000/В-320В320. Але замовник відмовився вносити зміни, бо ця «вимога мінімізує ризики, пов’язані із проходженням звітною документацією Державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки, і сприяє вчасному та якісному наданню послуги».

Єдиним конкурентом стала згадана «UJV Rez a.s.». Одним з її акціонерів є та сама «Skoda JS a.s.», яка контролюється російською групою «Объединенные машиностроительные заводы». Останню контролює «Газпромбанк», основним акціонером якого є компанія «Лідер» Юрія Ковальчука – представника найближчого оточення Володимира Путіна.

У 2018 році ЗМІ повідомляли, що росіяни хочуть продати «Skoda JS» французам, а в 2019 році – що її нібито хочуть купити корейці (детальніше про це можна прочитати тут).

Нагадаємо, в Україні, Швейцарії та Чехії правоохоронці розслідують справи щодо хабара від «Skoda JS» українському нардепу Миколі Мартиненку («Народний фронт»), близькому до тепер уже колишнього прем’єра Арсенія Яценюка. Мартиненко кілька скликань Верховної Ради очолював комітет з палива і енергетики та вважався куратором «Енергоатому». У грудні 2015 року він склав депутатський мандат. Восени 2018 року САП зачитала в суді обвинувальний акт щодо Мартиненка та інших фігурантів справи.

В Україні «Skoda JS» отримувала підряди виключно в «Енергоатому». Останній називає її можливим підрядником із добудови двох незавершених енергоблоків Хмельницької АЕС.

Власниками «ІПП-Центру» є Андрій Васильович Богдан (не плутати з екс-головою ОП Андрієм Йосиповичем Богданом), Максим Заразовський, Михайло Варваринець і Валерій Чалайдюк. У 2012 р. Варваринець йшов у нардепи від партії «УДАР Віталія Кличка».

Чалайдюк, частка котрого в «ІПП-Центрі» раніше належала Діані Котілевич, співволодів ТОВ «Діаконт». Богдан був відомий як старший науковий співробітник відділу фізичних основ міцності і руйнування, а Заразовський – відділу міцності матеріалів і елементів конструкцій при кріогенних температурах Інституту проблем міцності ім. Писаренка.

ДП «Завод імені В.О.Малишева» ДК «Укроборонпром» 29 липня за результатами тендеру замовило АТ «Дніпропетровський інженерно-техничний центр «Контакт» верстатів на 943 тис євро, або 28,92 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

Цьогоріч на харківський завод поставлять три верстати виробництва компанії «Hwacheon Machinery Tool Co., Ltd.» (Південна Корея) із системою ЧПК Fanuc 0i (Японія). Також постачальник проведе навчання працівників цеху, впровадить повний цикл обробки необхідних деталей, розробить режими і оптимальний технологічний процес тощо.

Вертикально-фрезерний п’ятиосьовий оброблювальний центр D2-5AX для виготовлення дрібних деталей коштує 13,80 млн грн. Комплект також включає огорожу зони обробки з пристроєм витяжки масляного туману, систему подачі змащувально-охолоджувальної рідини через шпиндель, систему очистки змащувально-охолоджувальної рідини від мастила, систему обдуву шпинделя повітрям, систему масляного охолодження шпинделя з термоконтролем, автоматичну систему змащення, кондиціонер електрошафи, конвеєр, візок, трансформатор, осушувач повітря, резервуар для відділення масла, автоблокування дверей, патрони, технологічну оснастку для затискання деталей з системою нульового базування, універсальний вимірювальний інструмент, промислові меблі, інструмент, а також витратні матеріали та рідини для роботи протягом перших трьох років центру.

За даними сайту «ImportGenius», у жовтні 2019 року «ДІТЦ «Контакт» завіз в Україну від корейського виробника центр D2-5AX із ЧПК Fanuc 0i вартістю $189 тис, що дорівнювало 4,68 млн грн. Це втричі дешевше, однак що входило в його комплектацію, не вказано.

Токарно-фрезерний оброблювальний центр Hi-Tech 230BL YSMC для обробки дрібних деталей замовили за 8,10 млн грн., а токарно-фрезерний оброблювальний центр CUTEX-180AL YSMC для обробки великих деталей – за 7,02 млн грн. Окрім інструментів та витратних матеріалів і рідин на три роки, вони будуть додатково укомплектовані низкою блоків, різцетримачів для інструмента, кулачками патронів, перехідних втулок і цанг.

Обладнання має бути виготовлено не раніше 2020 року. Договір передбачає аванс 80%. Гарантійний строк складає три роки після монтажу і пусконалагодження обладнання.

Переможна пропозиція виявилась на 4% нижча від очікуваної вартості закупівлі.

Анонімні фірми писали замовнику, що технічні вимоги завищені, але він не відповів.

Єдиним конкурентом було ТОВ «Імперія металів» із верстатами виробництва компанії «Quaser Machine Tools, Inc.» (Тайвань) із ЧПК Heidenhain та Siemens (Німеччина).

Дніпровський «ДІТЦ «Контакт» належить Ларисі Погребовій та директорці Вікторії Черниш, яка в 2015 році балотувалась у Дніпровську міськраду від партії «УКРОП».

Лариса Погребова володіє ТОВ «Евріка Плюс» із Дмитром Погребовим, який до 2017 року був депутатом Дніпровської міськради від «УКРОПу», а до 2016 року – першим заступником мера Дніпра Бориса Філатова. Також вона має чверть акцій ПрАТ «Ганза-Україна», а решту ділять Олексій Аношин та Клаус і Хайнц Мефферти з Німеччини.

Усього з 2008 року «ДІТЦ «Контакт» отримав підрядів принаймні на 147,27 млн грн.

ДП «ВО Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова» 3 липня уклало дві угоди про закупівлю електромонтажних пристроїв на загальну суму 96,00 млн грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До кінця 2025 року, тобто протягом 4,5 років на умовах CPT Дніпро ТОВ «Виробниче підприємство «Промелектронкомплект» поставить 50 тис вилок, розеток, перемикачів та іншої апаратури для комутації на 60,00 млн грн., а ПрАТ «Промавтоматика» – 30 тис на 36,00 млн грн. Ціни та інші деталі замовлення невідомі, бо договір не оприлюднили.

Пристрої потрібні для виготовлення заводом «Південмаш» основної конструкції першого ступеня ракети-носія «Antares» (раніше – «Taurus II»), головним розробником якої є американська компанія «Northrop Grumman Innovation System» (колишня «Orbital Sciences Corporation»). Ракета призначена для доставки вантажів на Міжнародну космічну станцію.

Створена в квітні 2019 року столична фірма «ВП «Промелектронкомплект» належить харків’янам Євгену Руденку та Олегу Чеботарьову, а її директором є Віктор Буванов.

Зареєстрована разом із Євгеном Руденком Світлана Руденко володіла однойменним ТОВ «Промелектронкомплект» разом із Євгеном Лаптієм, яким керував Віктор Буванов. Однак згодом цю компанію переоформили на нового директора Наталію Кобозєву з Харкова.

Олег Чеботарьов також володіє ТОВ «Харпіс» одноосібно і ТОВ «Спеціальне конструкторське бюро двигунобудування» разом із тим же Євгеном Лаптієм.

Нині єдиним акціонером харківської «Промавтоматики» є директорка фірми Наталія Войтова. До 2017 року фірмою володіло російське ЗАТ «Промислові технології», а її кінцевими бенефіціарами через нього в держреєстрі значились росіяни Валерій та Олексій Шадріни. Ще раніше «Промавтоматикою» керувала Світлана Василівна Руденко. Особа з такими ПІБ була співвласницею вищезгаданого ТОВ «Промелектронкомплект».

Завод «Південмаш» входить до сфери управління Державного космічного агентства України (ДКАУ), котре зараз очолює Володимир Усов. Його попередником в ДКАУ був колишній гендиректор ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» Павло Дегтяренко. А перед тим головою агентства був Любомир Сабадош, помічник колишнього члена Колегії ДКАУ тепер уже екс-нардепа Андрія Тетерука («Народний фронт»).

ДП «НАЕК «Енергоатом» 5 серпня замовило компанії «IPU-International GmbH» (Австрія) поставку запасних частин на 2,65 млн євро. Про це повідомляється у системі «Прозорро».

До квітня 2022 року поставлять 970 запчастин виробництва фірми «Sempell» (Німеччина) із корпорації «Emerson» (США) до трубопровідної арматури ЗАЕС, ХАЕС та ЮУАЕС.

Найдорожчим виявились шпиндель золотника в зборі, включаючи сильфон, за кресленням 80 1445 38 за 83 362 євро, а також сильфонні збірки за кресленням 80 1445 38 по 65 841 євро, кресленням 80 1339 06 по 62 688 євро і кресленням 20 3931 30 по 64 960 євро.

Передбачено аванс у розмірі 40% і оплату решти 60% акредитивом протягом двох тижнів після повідомлення про готовність партії до відвантаження після заводського приймання.

Закупівлю провели без торгів за переговорною процедурою через відсутність конкуренції з технічних причин. На вказаних трьох АЕС експлуатуються імпульсно-запобіжні клапани компенсатора тиску виробництва «Sempell» та запірна і регулююча арматура виробництва «Sempell/Babcock». У ДП «Науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» не мають даних про інших виробників запчастин до цього обладнання, крім самої «Sempell».

Корпорація «Emerson» повідомила, що нікому не передавала і не передасть оригінальну заводську конструкторську документацію та юридичні права щодо «Sempell/Babcock». У разі використання підробок вона відмовиться від гарантії та зніме із себе відповідальність за надійну та безпечну експлуатацію. З жовтня 2018 року «Emerson» у Східній Європі, у тому числі в Україні, представляє австрійська «IPU-International GmbH». На обладнання «Emerson», яке поставляється цією фірмою, розповсюджуються всі заводські гарантії.

Отже, єдиним виробником запчастин до обладнання «Sempell/Babcock» є фірма «Sempell» із корпорації «Emerson», а єдиним постачальником – фірма «IPU-International GmbH».

Нагадаємо, до квітня 2018 року атомники за процедурою відкритих торгів замовляли запчастини виробництва «Sempell» у постачальника «In Valves GmbH» (Німеччина).

Зареєстрованою в 1993 році австрійською фірмою «IPU-International Industrieausrüstung Vertriebs GmbH» володіє та керує Мартін Унгер. Вона продає фітинги для подачі газу, промислову арматуру, електричні та регулюючі приводи, прилади для вимірювання тиску відомих німецьких, французьких та швейцарських виробників. Усього з квітня 2019 року вона отримала підрядів виключно в «Енергоатома» та його підрозділів на 90,36 млн грн.